This study aims to identify and classify top-level terms in Ukrainian epigraphy to develop a SKOS vocabulary and facilitate the categorization, organization, and retrieval of epigraphic inscriptions. This research fills a significant gap in the digital humanities, where Ukrainian epigraphic heritage has been underrepresented. The foundation for describing epigraphic artifacts in Ukrainian academia is the «Corpus of Inscriptions of Saint Sophia Cathedral Kyiv» by V. Korniyenko, which represents a structured format of Ukrainian epigraphic heritage. The study is based on comparative methods and detailed corpus-based linguistic analysis of the contextual application of terms in academic discourse. The use of the "Corpus of Inscriptions of Saint Sophia Cathedral Kyiv" is a justified choice due to its structured format and systematic approach to the description of epigraphic artefacts. An important element of the study is the analysis of the structure and content of Korniyenko's works for developing a standardized SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphic inscriptions. The research proposes a systematic approach to developing a SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphy, integrated with existing frameworks such as the EAGLE vocabulary for Greco-Roman artifacts. This is not only a technical step but also a strategic one, ensuring broader applicability and interoperability, allowing Ukrainian inscriptions to be studied alongside those of other cultures. The findings contribute to a more integrated and accessible digital representation of epigraphic heritage, enriching the global digital humanities landscape and ensuring proper attention and scholarly recognition of the rich epigraphic heritage of Ukraine. The importance of digital tools and corpus analysis for the development of digital humanities, particularly digital epigraphy, is emphasized in this study. Developing a comprehensive SKOS vocabulary for Ukrainian epigraphy will enable the integration of these vocabularies with existing frameworks such as the EAGLE vocabulary for Greco-Roman artifacts, ensuring broader applicability and interoperability, allowing Ukrainian inscriptions to be studied alongside those of other cultures and enhancing cross-cultural and cross-linguistic research.

Метою дослідження є ідентифікація та класифікація термінів верхнього рівня в українській епіграфіці для розробки слов-
ника SKOS, що сприятиме категоризації, організації та пошуку епіграфічних написів. Дане дослідження заповнює значну про-
галину в цифрових гуманітарних науках, де українська епіграфічна спадщина була недостатньо представлена. Основою для
опису епіграфічних артефактів в українській академії обрано «Корпус графіті Софії Київської» В. Карнієнка, який представляє
структурований формат української епіграфічної спадщини. Дослідження ґрунтується на порівняльних методах та деталь-
ному корпусному лінгвістичному аналізі контекстного застосування термінів у науковому дискурсі. Корпус графіті Софії Київ-
ської є обґрунтованим вибором завдяки його структурованості та систематичному підходу до опису епіграфічних пам'яток.
Важливим елементом дослідження є аналіз структури та змісту робіт Карнієнка для розвитку стандартизованого словника
SKOS для українських епіграфічних написів. Дослідження пропонує систематизований підхід до розвитку словника SKOS для
української епіграфіки, інтегрованого з існуючими рамками, такими як словник EAGLE для греко-римських артефактів. Це не
лише технічний, а й стратегічний крок, який забезпечує ширшу застосовність та інтероперабельність, дозволяючи вивчати
українські написи поряд із написами інших культур. Отримані результати сприяють більш інтегрованому та доступному
цифровому уявленню епіграфічної спадщини, що не лише збагачує світовий ландшафт цифрових гуманітарних наук, а й забез-
печує належну увагу та наукове визнання багатої епіграфічної спадщини України. Важливість цифрових інструментів та кор-
пусного аналізу розвитку цифрових гуманітарних наук, зокрема цифрової епіграфіки, наголошується у цьому дослідженні.
Розробка комплексного словника SKOS для української епіграфіки дозволить інтегрувати ці словники з існуючими рамками,
такими як словник EAGLE для греко-римських артефактів, що забезпечить ширшу застосовність та інтероперабельність,
дозволяючи українським написам вивчати поряд з написами між мовами та культурами.
Ключові слова: SKOS, цифрова епіграфічна спадщина, лексика EAGLE, українська епіграфіка